Захист від дронів: Україна робить ставку на нові дешеві перехоплювачі

Юсуф Інан | UA Presa

КИЇВ, УКРАЇНА — Масовані атаки дронів змушують Україну поєднувати класичну ППО з дешевшими перехоплювачами, сенсорними мережами, РЕБ і системами на основі штучного інтелекту.

Повномасштабна війна змінила саме розуміння захисту міст. Якщо раніше головна увага приділялася ракетам, літакам і великим цілям, то тепер одним із ключових викликів стали відносно дешеві ударні дрони, які здатні летіти на великі відстані, атакувати енергетичну інфраструктуру, склади, порти, військові об’єкти та житлові райони. На цьому тлі пропозиції щодо залучення спеціально підготовлених снайперських або спостережних груп проти низьколітних дронів відкривають ширшу дискусію: які технології сьогодні справді стають ефективними, а які можуть бути лише допоміжним елементом оборони.

Економіка війни стала частиною ППО

Головне питання сучасної протидронової оборони полягає не лише в тому, як збити дрон, а й у тому, скільки коштує кожне перехоплення. Росія активно застосовує Shahed/Geran та інші ударні БпЛА саме тому, що вони створюють економічний тиск на оборону. Якщо дешевий дрон збивають дорогою ракетою, країна-оборонець виграє окремий епізод, але втрачає ресурси у довгій кампанії.

За даними Reuters, вартість окремих ударних дронів Shahed оцінюється в десятки тисяч доларів, тоді як українські дрони-перехоплювачі можуть коштувати кілька тисяч доларів, а деякі моделі — менше 1 500 доларів. Це змінює логіку оборони. ППО має не просто знищити ціль, а підібрати проти неї правильний за ціною інструмент: електронне подавлення, мобільну вогневу групу, дрон-перехоплювач, автоматизовану турель, гарматну систему або ракету.

Дрони-перехоплювачі стають новим щитом

Найдинамічніше сьогодні розвивається напрям “дрон проти дрона”. Українські перехоплювачі створюють для того, щоб наздоганяти ворожі ударні БпЛА в повітрі та знищувати їх до входження в міську забудову. Такий підхід особливо важливий для великих міст, де падіння уламків або бойової частини може саме по собі спричинити жертви.

Перевага перехоплювачів полягає у швидкості виробництва, відносно низькій ціні та можливості швидко змінювати програмне забезпечення. Водночас це не універсальна відповідь. Швидші дрони, реактивні модифікації, складніші маршрути та засоби протидії змушують виробників підвищувати швидкість, дальність, автономність і точність наведення. Саме тому перехоплювачі стають не окремою “чудо-зброєю”, а одним із ключових елементів багаторівневої оборони.

Сенсори і звук: небо потрібно спочатку почути

Дрон неможливо ефективно знищити, якщо його пізно виявили. Тому одним із найбільш недорогих, але стратегічно важливих рішень стали акустичні сенсорні мережі. Вони аналізують звук двигуна, напрям руху та характер польоту БпЛА, після чого передають дані мобільним групам і командним пунктам.

Наукова основа такої системи — розпізнавання акустичних сигнатур, машинне навчання та об’єднання даних із багатьох точок. На відміну від радарів, пасивні сенсори не випромінюють сигнал, тому їх складніше виявити. Вони не замінюють радіолокацію, але доповнюють її там, де низьколітні дрони можуть бути складними цілями для традиційних систем. Для міської оборони це означає, що перша лінія захисту починається не з пострілу, а з раннього попередження.

РЕБ може зупинити дрон без пострілу

Радіоелектронна боротьба залишається одним із найдешевших способів протидії дронам. Системи РЕБ можуть придушувати супутникову навігацію, спотворювати сигнал, ускладнювати керування або змушувати апарат збиватися з маршруту. У випадку масованих атак це дозволяє зменшити кількість цілей, які потрібно фізично збивати.

Однак і тут триває технологічна гонка. Дрони отримують стійкіші навігаційні рішення, елементи автономного польоту, складніші маршрути та захист від перешкод. Крім того, на полі бою поширюються системи, які менш залежні від радіоканалів. Тому РЕБ не може бути єдиною відповіддю. Її ефективність найбільша тоді, коли вона працює разом із сенсорами, мобільними групами, перехоплювачами й командним центром.

Людський фактор: снайпер не замінить систему

Ідея залучення спеціально підготовлених снайперів або стрілецьких груп проти дронів має сенс лише як допоміжний елемент. У сучасних умовах це не повинно означати хаотичний вогонь по будь-якому об’єкту в небі. Набагато реалістичніша модель — підготовлені спостерігачі та стрільці у складі мобільних груп, які отримують дані від сенсорів, діють за чіткими правилами та працюють поза густонаселеними районами.

Такі групи можуть бути корисними на ближній дистанції, особливо проти повільних або пошкоджених БпЛА. Але їхня роль обмежена. Дрон може летіти вночі, змінювати висоту, нести вибухівку або падати в небезпечному напрямку. Тому головний принцип міської оборони — не збивати дрон у центрі міста, а створити зовнішні кільця захисту, де перехоплення матиме менший ризик для цивільних.

Штучний інтелект входить у ближню оборону

Окремий напрям — автоматизовані турелі та системи наведення на основі штучного інтелекту. Українські та міжнародні проєкти на кшталт Sky Sentinel показують, що майбутній “снайпер” може бути не людиною з гвинтівкою, а сенсорною платформою з кулеметом, камерою, радарним підключенням і програмним аналізом траєкторії.

Такі системи мають зменшити вплив людської втоми, стресу та помилок під час нічних атак. Вони можуть швидше супроводжувати ціль, розраховувати момент відкриття вогню і працювати в режимі постійного чергування. Проте повна автономність у міському середовищі створює серйозні правові та етичні ризики. Саме тому людський контроль, правила ідентифікації цілі та відповідальність за рішення залишаються критично важливими.

Гармати, лазери і мікрохвилі — наступний рівень

Між дешевими перехоплювачами та дорогими ракетами важливу роль відіграють гарматні системи ближньої дії. Gepard, Skynex, Skyranger та подібні комплекси можуть використовувати програмовані боєприпаси, які створюють хмару уламків біля цілі. Це дорожче за дрон-перехоплювач, але значно дешевше за використання багатьох ракет проти масових атак.

Лазерна зброя і потужні мікрохвильові системи поки що залишаються технологіями наступного етапу. Британська програма DragonFire демонструє дуже низьку заявлену вартість пострілу, що робить лазери привабливими для боротьби з дешевими цілями. Мікрохвильові системи можуть бути перспективними проти роїв дронів і електроніки БпЛА. Водночас такі рішення залежать від погоди, видимості, енергопостачання, дальності та складної інтеграції в загальну систему оборони.

Висновок: перемагає не одна зброя, а екосистема

Український досвід показує, що майбутнє протидронової оборони — це не одна технологія, а екосистема. Сенсори мають рано виявити ціль, РЕБ — спробувати зірвати її політ, перехоплювачі — знищити дрон на підступах, мобільні групи — закрити ближню зону, автоматизовані турелі — посилити постійне чергування, а ракети — залишатися для найскладніших і найнебезпечніших загроз.

Для України це питання не лише технології, а й стратегії виживання. Масові атаки дронів спрямовані на виснаження економіки, інфраструктури та психологічної стійкості суспільства. Тому найефективнішою відповіддю стає оборона, яка поєднує науку, виробництво, програмне забезпечення, військову дисципліну і правильну економіку кожного пострілу.

www.uapresa.com