WP: удар дрона в Румунії показав тиск на Путіна

Юсуф Інан | UA Presa
ВАШИНГТОН, США — Редакційна колегія Washington Post заявила, що останні дії Росії поблизу території НАТО свідчать про зростання тиску на Володимира Путіна та дедалі небезпечнішу поведінку Москви.

За матеріалом турецького видання Karar, у редакційному аналізі Washington Post стверджується, що президент Росії опинився під дедалі більшим військовим і політичним тиском, коли війна проти України наближається до п’ятого року. У статті падіння російського дрона в Румунії, порушення повітряного простору НАТО, дії російського «тіньового флоту» та погрози західним супутникам розглядаються не як ознаки сили, а як прояви вразливості Кремля.

Удар дрона в Румунії викликав тривогу в НАТО

Одним із ключових епізодів, на які звернула увагу Washington Post, стало падіння безпілотника, що, ймовірно, належав Росії, на території Румунії.

За повідомленням, дрон увійшов у повітряний простір країни — члена НАТО — та влучив у житловий будинок у місті Галац. Унаслідок удару в будівлі спалахнула пожежа, двоє людей дістали поранення.

Інцидент розглядається як частина масштабної хвилі російських атак безпілотниками проти України. У матеріалі зазначається, що йдеться про сотні дронів, які Росія спрямувала проти українських цілей.

Румунська влада назвала порушення повітряного простору серйозною та безвідповідальною ескалацією. Для Бухареста цей випадок є не лише загрозою суверенітету Румунії, а й прямим викликом безпеці східного флангу НАТО.

Washington Post: це ознака слабкості, а не сили

Редакційна колегія Washington Post вважає, що агресивні дії Москви не слід сприймати лише як демонстрацію впевненості чи військової переваги.

На думку авторів аналізу, дедалі ризикованіші кроки Кремля відображають тиск, який Росія відчуває на полі бою. Україна посилила свою обороноздатність і розширила можливості завдавати ударів по цілях у глибині російської території.

У матеріалі наголошується, що Путін тривалий час робив ставку на виснаження Заходу та очікував послаблення підтримки Києва. Однак останні події показують, що російський лідер не контролює всі важелі впливу.

За оцінкою Washington Post, готовність Москви випробовувати межі НАТО може бути наслідком не стратегічної впевненості, а роздратування через відсутність вирішальних успіхів в Україні.

Погрози Медведєва посилили занепокоєння в Європі

В аналізі також згадуються заяви заступника голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва.

Медведєв, за повідомленням, натякнув, що подібні інциденти можуть повторюватися, і заявив, що громадяни країн Європейського Союзу не зможуть «спати спокійно». Washington Post розцінила такі слова як частину дедалі агресивнішої риторики Кремля щодо Європи.

На думку редакційної колегії, такі погрози не свідчать про силу Росії. Навпаки, вони показують більш нестабільну та непередбачувану поведінку Москви в умовах зростання тиску.

Від початку повномасштабного вторгнення Росія використовує не лише військові удари, а й енергетичний тиск, кібератаки та психологічне залякування. Погрози на адресу європейських країн вписуються в цю ширшу стратегію.

Росія стикається з тиском на полі бою

Washington Post також звернула увагу на ситуацію російських військ в Україні.

У матеріалі наводяться оцінки західних джерел, згідно з якими російська армія зазнала великих втрат з 2022 року. Також згадується, що Росія нещодавно вперше з 2024 року зафіксувала чисту втрату території.

Редакційна колегія підкреслює, що Україна вже не лише обороняється. Київ розвинув здатність завдавати ударів по об’єктах усередині Росії, зокрема поблизу Москви.

Це створює для Кремля не лише військову, а й психологічну проблему. Російська територія вже не є повністю ізольованою від наслідків війни, яку сама Москва розпочала проти України.

За оцінкою Washington Post, саме це може пояснювати, чому Путін дедалі частіше використовує ризиковані інструменти поза безпосередньою лінією фронту — від інцидентів біля кордонів НАТО до погроз західній інфраструктурі.

«Тіньовий флот» відкриває новий фронт напруги

Окрему увагу Washington Post приділила новому російському законодавчому кроку, пов’язаному з можливістю розміщення російських військ за кордоном.

За аналізом видання, Путін підписав закон, який дозволяє Росії використовувати військові сили за межами країни під приводом захисту російських громадян, які переслідуються в іноземних судах. Москва подає це як відповідь на нібито «русофобію» Заходу.

Втім, Washington Post припускає, що реальна мета може бути пов’язана з так званим «тіньовим флотом» Росії — мережею суден, які використовуються для обходу санкцій проти експорту російської нафти.

За цією логікою, новий закон може створити підстави для військового тиску або втручання у випадку, якщо іноземні берегові служби затримуватимуть танкери, пов’язані з російськими схемами обходу санкцій.

Це свідчить, що Москва відчуває тиск не лише на фронті, а й в економічній та логістичній площині.

Західні супутники можуть стати новою точкою ризику

У матеріалі також ідеться про активність Росії в космосі.

За відкритими системами спостереження, кілька російських військових супутників у середині травня здійснили незвичні маневри. Вони перейшли в ту саму орбітальну площину, що й комерційний радарний супутник, який, як зазначається, надавав Україні зображення для наведення на цілі.

Washington Post нагадує, що Росія ще у 2022 році заявляла: західні комерційні супутники, які допомагають Україні, можуть вважатися «законними цілями».

Це додає до війни новий вимір. Конфлікт уже не обмежується землею, повітрям і морем. Супутникові системи, комерційні технології та космічна інфраструктура стали важливою частиною здатності України чинити опір.

Потенційна атака Росії на західні супутники могла б суттєво підвищити ризик ширшого протистояння з державами, які підтримують Київ.

Трампа критикують за оцінку Путіна

Washington Post також розкритикувала підхід президента США Дональда Трампа до Путіна.

Редакційна колегія вважає, що Трамп, який часто заявляє про здатність розпізнавати слабкість іноземних лідерів, не застосовує цього підходу до російського президента. На думку авторів аналізу, останні дії Путіна слід розуміти як ознаки тиску та вразливості, а не сили.

У статті також висловлено занепокоєння повідомленнями про те, що США можуть скоротити сили, які вони готові виділити НАТО у разі кризи.

Washington Post визнає, що Європа має збільшувати власну оборонну спроможність. Водночас видання попереджає: у момент, коли російські дрони заходять у повітряний простір НАТО, а Москва погрожує західним супутникам, скорочення американських зобов’язань може надіслати Кремлю неправильний сигнал.

Підтримку України закликають посилити

У висновку Washington Post наголошує, що Україна стала стійкішою, а Росія зіткнулася з дедалі більшим тиском.

Редакційна колегія вважає, що Путін стає небезпечнішим саме тоді, коли відчуває себе загнаним у кут. Саме тому підтримку Києва, на думку видання, потрібно не скорочувати, а посилювати.

Washington Post попереджає: Кремль може сприйняти зменшення американської присутності в НАТО як відступ Альянсу. Це, у свою чергу, може підштовхнути Путіна до ще більш ризикованих дій.

На думку авторів, Вашингтон має зосередитися не лише на дискусіях про розподіл оборонного тягаря, а насамперед на пошуку шляхів, які змусили б Росію припинити війну.

У цьому контексті удар дрона в Румунії, погрози супутникам і ситуація з «тіньовим флотом» постають як частини однієї картини: російське керівництво перебуває під тиском і намагається залякати Захід, прагнучи повернути ініціативу у війні, яку не змогло виграти швидко й вирішально.

www.uapresa.com