Українські біженці повертаються додому, змінюючи міграційний баланс

Ahmet Taş | UA Presa

АНКАРА, Туреччина — Близько 1,7 млн українських біженців повернулися додому у 2025 році, що зробило Україну однією з провідних країн світу за міграційним балансом, повідомляє Business Insider.

Перші роки повномасштабної війни Росії проти України спричинили одну з найбільших хвиль біженців у Європі. Мільйони українців залишили свої домівки та виїхали до сусідніх держав, країн Європейського Союзу й інших регіонів. Однак нові дані свідчать, що попри продовження війни значна частина українців почала повертатися до країни.

Business Insider із посиланням на дані Світового банку та Фонду народонаселення ООН за 2025 рік повідомив, що повернення приблизно 1,7 млн людей вивело Україну на перше місце у рейтингу міграційного балансу.

Україна очолила рейтинг міграційного балансу

Важливий момент у цьому рейтингу полягає в тому, що він був складений не за загальною кількістю мігрантів, а за співвідношенням міграційного приросту до населення кожної країни. За такою методологією, міграційне зростання в Україні оцінили приблизно у 4,4% населення.

Цей показник поставив Україну на перше місце у світі за міграційним балансом у 2025 році. За даними видання, такий результат значною мірою став можливим завдяки поверненню частини біженців, які виїхали з країни в перші роки війни.

Перше місце України в цьому рейтингу є не лише демографічним показником. Воно також свідчить про стійкість українського суспільства і про те, що багато людей, які були змушені залишити країну, зберігають сильний зв’язок із домом, родиною та громадою.

Близько 1,7 млн людей повернулися

За даними, які наводить Business Insider, минулого року до України повернулися близько 1,7 млн українських біженців. Ця цифра показує, що частина населення, яка після початку війни виїхала до Європи, сусідніх країн або інших регіонів, вирішила повернутися.

Причини повернення можуть бути різними для кожної родини. Одні люди могли зіткнутися за кордоном з економічними труднощами, мовними бар’єрами, проблемами інтеграції, невизначеними умовами праці або соціальною ізоляцією. Інші могли повернутися через родинні зв’язки, житло, роботу, освіту дітей або сильне відчуття належності до своєї країни.

Експерти зазвичай застерігають, що повернення біженців під час війни не завжди слід трактувати як остаточний або односторонній рух. Частина людей може повертатися тимчасово, знову виїжджати залежно від безпекової ситуації або жити між Україною та країнами, які їх прийняли.

Дані про населення залишаються складними

Ще один важливий момент у повідомленні стосується чисельності населення України, яку використало видання. Business Insider, за даними українських медіа, застосував оцінку у 39 млн людей. Однак цей показник може відображати довоєнні дані або розрахунки, що включають окуповані території.

Через це оцінка міграційного приросту на рівні 4,4% може змінюватися залежно від того, яку базову чисельність населення взято за основу. Фактичну кількість населення, яке реально проживає на підконтрольній Україні території, сьогодні складно визначити через війну, зовнішню міграцію, внутрішнє переміщення та статус окупованих територій.

Це показує, наскільки складним стає демографічний аналіз у період війни. Міграційні показники мають враховувати не лише перетин кордонів, а й тимчасовий захист за кордоном, внутрішнє переміщення, тривалість повернення та фактичне місце проживання людей у конкретний момент.

Оман, Сирія, ОАЕ та Сейшели також у першій п’ятірці

За даними Business Insider, після України серед країн із найбільшим міграційним приростом щодо чисельності населення опинилися Оман, Сирія, Об’єднані Арабські Емірати та Сейшельські острови.

У повідомленні зазначалося, що Оман зафіксував приріст, еквівалентний 2,1% населення, Сирія — 1,6%, Об’єднані Арабські Емірати — 1,4%, а Сейшели — 1,2%.

Міграційні процеси в цих країнах мають різну природу. У країнах Перської затоки важливим фактором часто є трудова міграція. У державах, які пережили війну або кризу, як-от Сирія, значну роль можуть відігравати повернення людей або регіональні переміщення.

У випадку України головним чинником стало повернення частини людей, які залишили країну на початку війни.

Польща та інші країни зафіксували від’ємний баланс

На іншому кінці списку опинилися країни з від’ємним міграційним балансом. За даними видання, Польща втратила еквівалент приблизно 0,9% населення через міграційний баланс, тоді як Йорданія зафіксувала ще більший спад — мінус 2,6%.

Позиція Польщі є особливо помітною, оскільки саме ця країна була одним із головних напрямків для українських біженців у перші роки війни. Нові дані можуть свідчити, що частина українців, які жили в Польщі, повернулася додому або переїхала до інших країн.

Серед країн із відтоком населення також згадуються Литва, Вірменія, Молдова, Естонія та Чехія. Ці дані показують, що міграційні процеси у Східній Європі та навколишніх регіонах залишаються дуже змінними.

Повернення не означає завершення наслідків війни

Повернення українських біженців не означає, що наслідки війни завершилися. В Україні й далі залишаються безпекові ризики, пошкоджена інфраструктура, економічна невизначеність, регіональні відмінності та тиск на державні послуги.

Водночас тенденція до повернення показує, що багато українців не хочуть назавжди втрачати зв’язок зі своєю країною. Дім, родина, мова, робота, ідентичність і соціальна належність можуть впливати на рішення повернутися навіть в умовах війни.

Для сімей із дітьми це рішення часто є особливо складним. Батьки змушені зважувати безпекові ризики, освіту, соціальну стабільність, сімейну єдність і економічну реальність.

Європа стикається з новою міграційною картиною

Повернення українських біженців створює нову міграційну картину і для європейських країн. На початку війни мільйони українців отримали тимчасовий захист і підтримку в Європі. Тепер уряди мають працювати зі складнішим процесом, де одночасно існують повернення, інтеграція та довгострокове проживання за кордоном.

Частина українців уже побудувала стабільне професійне, освітнє й соціальне життя в Європі та може залишитися за кордоном. Інші повертаються попри воєнні ризики. Такий двосторонній рух підвищує потребу в гнучких міграційних і соціальних політиках.

Для України громадяни, які повертаються, можуть стати важливим ресурсом для економічного відновлення та суспільної стійкості. Але сталість повернення залежатиме від безпеки, робочих місць, житла, освіти, охорони здоров’я та доступу до базових послуг.

Демографічне відновлення залежатиме від стабільності

Для України повернення біженців є не лише статистичним показником. Це також важлива частина довгострокового демографічного та економічного відновлення країни.

Тривала війна глибоко вплинула на структуру населення, ринок праці, родинне життя та регіональну демографію. Тому перетворити повернення на сталий процес буде критично важливо для відбудови.

Однак повернути людей — це лише перший крок. Ті, хто повертається, потребують безпечних умов життя, роботи, шкіл, медичних послуг і соціальної підтримки. Без цих умов повернення може залишатися нестабільним або тимчасовим.

Дані, які наводить Business Insider, свідчать, що у 2025 році Україна пережила помітну зміну міграційного балансу. Чи перетвориться ця зміна на тривале відновлення, залежатиме від перебігу війни та здатності країни відбудувати умови для життя, роботи й повернення своїх громадян.

www.uapresa.com