У Радушному поховали п’ятьох дітей Воронових, загиблих від удару РФ

Юсуф Інан | UA Presa

РАДУШНЕ, УКРАЇНА — У Радушному на Криворіжжі 19 жовтня поховали п’ятьох дітей родини Воронових, які загинули внаслідок російського ракетного удару 30 липня та понад два місяці вважалися зниклими безвісти до завершення ДНК-експертиз.

Російська ракета зруйнувала будинок на Дніпропетровщині, забравши життя десятьох рідних: Олени й Артема Воронових, сімох їхніх дітей та маленького онука. Батьків і трьох дітей поховали ще в серпні. Для встановлення особи решти загиблих знадобилися додаткові дослідження.

За повідомленням Укрінформу з посиланням на Новопільську сільську раду, завершення експертиз дозволило родині провести в останню путь дітей, яких увесь цей час не могли офіційно ідентифікувати.

Понад два місяці очікування результатів ДНК

Кореспонденти Суспільного, які працювали на місці прощання, повідомили, що 19 жовтня рідні попрощалися з 16-річною Домінікою, 14-річною Віорікою, 13-річним Захарієм, дев’ятирічною Федерікою та півторарічним Артемом.

Усі вони перебували в будинку під час удару в ніч проти 30 липня. Попри свідчення близьких про масштаб руйнувань, підтвердження їхньої загибелі та встановлення особи потребували тривалих експертиз.

Новопільська сільська рада повідомляла, що після завершення досліджень дітей поховають поруч із рідними. Церемонія відбулася 19 жовтня 2026 року — після місяців очікування результатів, які дозволили завершити ідентифікацію загиблих членів родини.

Один удар забрав життя трьох поколінь

За даними репортажу hromadske, батькові Артему було 47 років, матері Олені — 41. Разом із ними загинули семеро дітей: 17-річний Марк, 16-річна Домініка, 14-річна Віоріка, 13-річний Захарій, 11-річний Азарій-Ілай, дев’ятирічна Федеріка та семирічна Емілія.

Наймолодший загиблий, півторарічний Артем, був їхнім онуком — сином старшого сина Данила. Хлопчик гостював у бабусі й дідуся.

У подружжя Воронових було десятеро дітей. Троє старших — Ауріка, Матвій і Данило — на момент атаки перебували в інших місцях і залишилися живими. Як повідомляв Укрінформ, Ауріка мешкала в Німеччині, Матвій — у Польщі, а Данило служив у Збройних силах України.

Таким чином, серед восьми загиблих дітей були семеро братів і сестер та їхній племінник.

Перше прощання відбулося 3 серпня

Укрінформ у репортажі від 3 серпня описував, як жителі Радушного зібралися біля місцевого ліцею, щоб попрощатися з Оленою й Артемом, а також їхніми дітьми Марком, Азарієм-Ілаєм та Емілією.

Люди приходили з квітами й м’якими іграшками. У ліцеї пролунав дзвоник, а присутні ставали навколішки, віддаючи шану загиблим. До прощання долучилися рідні, сусіди та представники шкільної спільноти.

На той час дослідження щодо ще п’ятьох дітей тривали. Тому серпневий похорон відбувався одночасно з очікуванням результатів, які мали встановити особи інших загиблих. Наступна церемонія стала можливою лише в жовтні.

Данило втратив батьків, братів, сестер і сина

Старший син родини, військовослужбовець Данило Воронов, у розмові із Суспільним після атаки розповів, що про удар уночі дізнався від сестри з Німеччини.

Спочатку йшлося про влучання неподалік оселі. Згодом зателефонувала бабуся й повідомила, що будинку більше немає. Данило одразу поїхав до Радушного.

«Втратив усіх: батьків, сестер, братів, сина», — сказав він.

За словами батька, маленький Артем часто залишався в дідуся й бабусі. Хлопчик був усміхненим, рухливим і любив натискати клавіші піаніно. Родина вже домовилася про його влаштування до дитячого садка в Миколаєві, а на вихідних планувала забрати додому.

Данило також збирався провести час із братом Марком на риболовлі та зіграти в шахи з батьком. Цієї гри батько навчав його змалку.

Родина, за його словами, переїхала до будинку у 2020 році. Батьки мали кілька робіт, щоб забезпечувати дітей. Молодші допомагали по господарству: Захарій та Ілай доглядали свійську птицю, а Домініка любила випікати. Данило згадував родину як працьовиту й дружну, де підтримували одне одного.

Друзі й учителі розповіли про захоплення дітей

Однокласниця Домініки Каріна розповіла Суспільному, що дівчина була її найближчою подругою. Вони багато часу проводили разом. Домініка захоплювалася бісероплетінням, а зроблену нею підвіску Каріна зберігає й досі.

Інша однокласниця, Софія, згадувала Домініку усміхненою та доброзичливою. Під час прощання друзі говорили про спільні спогади й про те, якою вона залишилася в їхній пам’яті.

Викладачка Тетяна Виноградова розповіла Укрінформу, що Марк навчався у Політехнічному фаховому коледжі Криворізького національного університету за напрямом залізничного транспорту. Він хотів працювати машиністом або його помічником.

За її словами, хлопець поступово покращував результати навчання, став відмінником і отримував стипендію за навчальні досягнення. Вісімнадцять років йому мало виповнитися 20 серпня — через кілька тижнів після загибелі.

Остання зустріч із матір’ю та пам’ять про родину

Старша донька Ауріка розповіла Суспільному, що незадовго до трагедії мати приїздила до неї за кордон. Олена повернулася в Україну лише за день до російського удару.

Ауріка спочатку сподівалася, що ракета влучила десь поруч і хтось із близьких вижив. За її словами, їй було важко прийняти, що нещодавній візит матері став їхньою останньою зустріччю.

Бабуся Неля повідомила, що прийшла на місце приблизно через пів години після вибуху й побачила лише фундамент. Упродовж наступних місяців вона чекала, щоб усіх рідних знайшли та ідентифікували.

У репортажі hromadske з місця удару описані шкільні книжки, дитячі малюнки й грамоти серед уламків. Поруч жителі облаштували місце пам’яті з фотографіями загиблих, квітами та іграшками. До нього приносили речі на знак співчуття родині.

Зеленський закликав посилити захист від ракет

Президент України Володимир Зеленський у зверненні 30 липня повідомив, що в Радушному балістична ракета влучила безпосередньо в житловий будинок. Він висловив співчуття людям, які втратили рідних.

У тексті звернення, оприлюдненому Херсонською обласною державною адміністрацією, зазначено: за попередніми даними, йшлося про ракету північнокорейського походження. Водночас президент наголосив, що ці відомості ще перевірятимуть під час експертиз.

У тому самому виступі Зеленський закликав міжнародних партнерів допомогти з додатковими ракетами для протиповітряної оборони. Серед пріоритетів він назвав боєприпаси для Patriot, NASAMS, IRIS-T та інших систем, які використовує Україна.

Президент підкреслив, що співчуття й засудження атак мають супроводжуватися практичною допомогою для захисту людей. За його словами, від рішень партнерів щодо підтримки української ППО залежать людські життя.

Звернення прозвучало в день удару по Радушному. Через майже три місяці після нього родичі змогли поховати останніх п’ятьох дітей, чиї особи встановлювали за допомогою ДНК.

UAPresa.com