Переговори в Осло й Петербурзі: Україна чекає кроків Росії до миру

Ахмет Таш | UA Presa

КИЇВ, УКРАЇНА — Після зустрічей представників США з українськими та російськими посадовцями Київ підтримав відновлення тристоронніх переговорів, однак нічний удар по столиці посилив сумніви щодо готовності Москви до перемир’я.

Україна пропонує зібрати переговорні команди якомога раніше, щоб обговорити припинення вогню та підготувати можливу зустріч лідерів. Москва також заявила про готовність повернутися до розмови, проте сторони поки не узгодили ні дату нового раунду, ні підходи до ключових питань безпеки. Це залишає відкритим головне питання: чи переростуть контакти в домовленості, які зупинять бойові дії.

Що обговорювали в Осло

20 жовтня президент України Володимир Зеленський зустрівся в Осло з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре та президентом Фінляндії Александром Стуббом. В окремій розмові з американською стороною взяв участь спеціальний представник президента США Стів Віткофф; Джаред Кушнер долучився дистанційно.

За повідомленням Офісу президента України, учасники говорили про шляхи припинення війни, гарантії безпеки та можливі формати припинення вогню. Зеленський також порушував питання захисту української енергетики. Детальні умови пропозицій сторони публічно не оприлюднили.

Для Києва участь європейських партнерів має практичне значення: потенційна угода стосуватиметься не лише припинення бойових дій, а й подальшої безпеки України та її відновлення. Водночас обговорення пропозицій саме по собі не означає, що Росія погодилася на їхні умови.

Про що заявили після зустрічі в Петербурзі

21 жовтня Віткофф провів переговори з президентом Росії Володимиром Путіним у Санкт-Петербурзі. Після зустрічі помічник Путіна Юрій Ушаков заявив про готовність Москви відновити тристоронній формат за участю Росії, України та США. Водночас він стримано оцінив підходи, представлені українською та європейською сторонами.

Зеленський, коментуючи перспективу нового раунду, підтримав зустріч переговорних команд якомога раніше — за його оцінкою, не пізніше початку листопада. Президент застеріг, що Росія й раніше заявляла про готовність до різних форматів переговорів, після чого плани змінювалися або скасовувалися.

Отже, публічні заяви свідчать про можливість поновлення контактів, але не про досягнутий компроміс. Терміни наступної зустрічі, склад учасників і порядок розгляду пропозицій потребують окремого погодження.

Нічний удар змінив тло переговорів

У ніч на 22 жовтня Росія завдала повітряного удару по Україні, зокрема по Києву. За повідомленнями української влади, у столиці були загиблі й поранені, пошкоджено цивільні об’єкти. Дані про наслідки атак можуть уточнюватися в міру роботи рятувальників та місцевої влади.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після удару розкритикував тон звернень до російського керівництва й заявив, що припинення війни потребує дієвого тиску. Для української сторони атака стала аргументом на користь оцінки намірів Москви за її діями, а не лише за заявами після дипломатичних зустрічей.

Водночас сам факт удару не дає відповіді, чи відбудеться запропонований раунд переговорів. Він загострює питання, без якого домовленість про припинення вогню буде складно оцінити: як її виконання контролюватимуть і що станеться в разі нового порушення.

Експерти не очікують швидкого прориву

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак у коментарі DW зазначив, що не вважає нинішні контакти просто імітацією. На його думку, сторони мають причини підтримувати переговорний процес, хоча це ще не свідчить про готовність Росії припинити бойові дії на умовах, прийнятних для України.

Президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко також назвав наявність діалогу важливою, але висловив сумнів у швидкому прориві. У коментарі DW він пояснив, що бачить розбіжність між поетапним підходом — спочатку перемир’я, потім гарантії безпеки й мирна угода — та вимогами, які висуває Москва.

Ці оцінки залишаються поглядами експертів, а не підтвердженим результатом переговорів. Перевірити їх можна буде за конкретними рішеннями сторін: чи погодять вони зустріч, чи визначать умови припинення вогню та чи з’явиться механізм виконання домовленостей.

Питання до американського посередництва

Експерт аналітичного центру «Українська призма» Олександр Краєв у розмові з DW позитивно оцінив формат, за якого Україна узгоджує свої підходи з європейськими партнерами та США, а Вашингтон передає пропозиції Москві. Водночас він висловив занепокоєння щодо того, наскільки точно позиції сторін передаються через посередника.

Краєв наголосив, що не може підтвердити, які саме формулювання почув Кремль. Це зауваження стосується прозорості дипломатичного процесу; воно не є свідченням того, що Віткофф змінив або спотворив українські пропозиції.

Зміст обговорень між Вашингтоном і Москвою оприлюднено лише частково. Тому оцінювати зближення позицій за загальними характеристиками зустрічей поки складно. Для Києва суттєвим буде те, чи збігатимуться подальші пропозиції з питаннями, які Україна порушувала в Осло.

Гарантії безпеки визначатимуть результат

Окрема суперечка стосується гарантій, які Україна могла б отримати після припинення вогню. Зеленський говорив про модель підтримки, подібну за задумом до принципу колективного захисту НАТО. Однак її зміст, учасники та зобов’язання партнерів ще мають бути визначені.

Краєв у коментарі DW застеріг від домовленостей, які не дадуть Україні надійного захисту в разі повторного нападу. Буряченко звернув увагу на те, що вирішальне значення має не назва гарантій, а конкретні дії, на які погодяться держави-партнери. Їжак також вважає запобігання новій війні центральним питанням будь-якої майбутньої угоди.

Наступним вимірюваним кроком стане погодження тристоронньої зустрічі команд України, США та Росії. Поки його немає, зустрічі в Осло й Петербурзі відкривають можливість для продовження дипломатії, але не дають підстав оголошувати про наближення перемир’я.

UAPresa.com