Лідери ЄС засудили удар Росії ракетою “Орешник” по Києву

Юсуф Інан | UA Presa

КИЇВ, Україна — Європейські лідери різко засудили Росію після того, як Москва підтвердила використання ракети “Орешник” під час важкої атаки на Київ.

Президент України Володимир Зеленський у неділю заявив, що Росія знову застосувала ракету “Орешник”, цього разу проти української столиці. Міністерство оборони Росії згодом підтвердило запуск, заявивши, що удар нібито був відповіддю на українські атаки по “цивільних цілях”. Київ ці твердження відкинув.

Використання ракети “Орешник” привернуло особливу увагу міжнародної спільноти, оскільки Москва стверджує, що ця система здатна вражати цілі на значній частині території Європи. Європейські посадовці назвали запуск небезпечною ескалацією та спробою Кремля компенсувати військові невдачі погрозами і тиском на цивільне населення.

Європа різко відреагувала на застосування “Орешника”

Реакція на використання ракети пролунала з боку Німеччини, Франції та інституцій Європейського Союзу.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у дописі в X засудив атаку, назвавши її “безрозсудною ескалацією”. Він також підтвердив, що Німеччина продовжить підтримувати Україну.

Президент Франції Емманюель Макрон також засудив останні російські удари, наголосивши, що цивільні об’єкти в Україні знову опинилися під атакою. Макрон заявив, що використання ракети “Орешник”, здатної нести ядерний заряд, є водночас ознакою глухого кута, у який зайшла Росія у своїй війні, та небезпечним загостренням конфлікту.

Французький президент додав, що Париж і надалі підтримуватиме Україну та зусилля, спрямовані на справедливий і тривалий мир.

Каллас назвала атаку “ядерною авантюрою”

Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас назвала російські удари “жахливими актами терору” проти цивільного населення України.

За її словами, Росія опинилася у військовому глухому куті, тому навмисно атакує міські центри та цивільні об’єкти. Каллас окремо звернула увагу на застосування ракети “Орешник”, назвавши це “безрозсудною ядерною авантюрою”.

Таке формулювання показує, що в Брюсселі розглядають “Орешник” не лише як ще одну балістичну ракету. Для ЄС ця система також є інструментом стратегічного залякування, пов’язаного з ядерним тиском.

Очікується, що міністри закордонних справ ЄС наступного тижня обговорять додаткові кроки для посилення тиску на Росію.

Фон дер Ляєн: Терор проти цивільних — це не сила

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також засудила масовану російську атаку.

Вона заявила, що удар показав “жорстокість Кремля” та його байдужість до людського життя і мирних переговорів. За словами фон дер Ляєн, терор проти цивільного населення не є демонстрацією сили, а свідчить про відчай.

Президентка Єврокомісії наголосила, що Європейський Союз продовжить підтримувати Україну, зокрема через посилення її систем протиповітряної оборони.

Ця заява напряму пов’язана з давнім запитом Києва на додаткові системи ППО та боєприпаси до них. Після чергових масованих російських атак ця потреба знову стає однією з головних тем у відносинах України з партнерами.

Чому ракета “Орешник” викликає занепокоєння

Перше відоме застосування ракети “Орешник” відбулося у 2024 році під час удару по українському місту Дніпро. Відтоді ця система стала одним із найбільш обговорюваних військових проєктів Кремля.

Президент Росії Володимир Путін називає “Орешник” сучасною балістичною ракетою. Москва стверджує, що це ракета середньої дальності, здатна вражати цілі на відстані від 3 тисяч до 5 тисяч 500 кілометрів.

Російські військові заявляють, що такий радіус дії дозволяє тримати під загрозою значну частину Європи. Також вважається, що доступ до цієї системи може мати Білорусь.

Саме тому нове застосування “Орешника” проти України сприймається не лише як удар по Києву, а й як стратегічний сигнал європейським столицям.

Київ атакували в межах масштабного удару

Запуск ракети “Орешник” став частиною ширшого російського удару, здійсненого в ніч проти неділі.

За даними Повітряних сил України, Москва випустила близько 600 безпілотників, а також 90 ракет і крилатих ракет. Значну частину повітряних цілей знищили українські системи ППО, однак зафіксовано десятки влучань.

Київ став одним із головних напрямків удару. На світанку над містом підіймався дим. Пошкоджень зазнали житлові будинки, об’єкти інфраструктури та цивільні споруди.

Масштаб атаки свідчить про спробу Москви перевантажити українську систему протиповітряної оборони, посилити психологічний тиск на цивільне населення та надіслати військово-політичний сигнал Європі.

Пошкоджено студію ARD у Києві

Серед пошкоджених об’єктів була й київська студія німецького громадського мовника ARD.

За даними мовника, студія зазнала серйозних пошкоджень і була частково зруйнована. Попередньо, руйнування спричинила потужна вибухова хвиля. У будівлі вибило вікна, частина студійного простору стала непридатною для роботи.

Постраждалих немає, оскільки на момент атаки в будівлі не було співробітників.

Пошкодження офісу великої європейської медіаорганізації додало атаці міжнародного виміру й привернуло додаткову увагу з боку урядів та журналістських спільнот у Європі.

Новий сигнал для безпеки Європи

Повторне застосування ракети “Орешник” розглядається як новий тривожний сигнал для системи європейської безпеки.

Росія використовує цю ракету для демонстрації дальності, ескалації та потенційного ядерного тиску. Водночас європейські лідери наполягають: такий крок не свідчить про силу Кремля, а радше про його роздратування і нездатність досягти воєнних цілей.

Для європейських столиць головне питання полягає в тому, чи буде Москва частіше застосовувати такі системи і як це вплине на політику НАТО та ЄС щодо України.

Київ, зі свого боку, закликає до більшої кількості систем ППО, жорсткіших санкцій і сильніших міжнародних заходів, які обмежать здатність Росії продовжувати війну.

Тиск на Москву може посилитися

Заяви європейських лідерів свідчать, що питання додаткового тиску на Росію може знову вийти на перший план порядку денного ЄС.

Коментар Каллас про майбутнє обговорення тиску на Росію на рівні міністрів закордонних справ може означати розгляд нових санкцій або посилення контролю за виконанням уже чинних обмежень.

Для Європи це питання вже не зводиться лише до підтримки України. Використання систем на кшталт “Орешника” показує, що Росія перетворює війну на прямий виклик ширшому безпековому порядку на континенті.

Тому остання атака по Києву в європейських столицях сприймається не тільки як черговий епізод війни в Україні, а і як стратегічне попередження щодо майбутнього європейської безпеки.

Україна очікує посилення ППО

Для України першочерговим завданням залишається захист неба.

Масовані російські удари часто поєднують дрони, крилаті ракети, балістичні ракети та інші засоби ураження, щоб перевантажити систему ППО. Повідомлення про використання “Орешника” додає новий рівень загрози через дальність і стратегічне значення цієї ракети.

Українські посадовці неодноразово закликали партнерів пришвидшити передачу систем протиповітряної оборони та ракет-перехоплювачів.

Заяви європейських лідерів після останньої атаки свідчать, що запит Києва може отримати нову увагу, особливо на тлі ударів по цивільних районах, культурних об’єктах, інфраструктурі та навіть офісах іноземних медіа.

“Орешник” змінює політичний сигнал війни

Ракета “Орешник” важлива не лише своїми військовими характеристиками. Вона несе політичний сигнал.

Використовуючи систему, яку Росія подає як здатну бити вглиб Європи, Москва намагається створити страх за межами України. Але реакція європейських лідерів показує, що цей крок може мати протилежний ефект.

Замість послаблення підтримки Києва атака посилила заклики до більшої кількості ППО, нових санкцій і додаткового тиску на Росію.

Для України та її партнерів головний висновок стає дедалі очевиднішим: російська ескалація не має винагороджуватися, а використання систем, здатних нести ядерний заряд, повинно мати серйозні міжнародні наслідки.

www.uapresa.com