У Миколаєві 150 людей підтримали полонених і зниклих воїнів

Yusuf İnan | UA Presa

МИКОЛАЇВ, УКРАЇНА — Близько 150 людей вийшли в центр Миколаєва на акцію підтримки українських військовополонених і зниклих безвісти захисників, закликаючи суспільство не забувати про тих, хто досі не повернувся додому.

До заходу долучилися родичі, друзі та побратими військовослужбовців, а також містяни, які прийшли висловити солідарність із родинами полонених і зниклих. Учасники тримали державні та бригадні прапори, фотографії захисників і плакати із закликами продовжувати боротьбу за їхнє повернення.

На акцію вийшли близько 150 людей

Акція-нагадування відбулася 12 липня на бульварній частині Центрального проспекту Миколаєва. Захід традиційно розпочався близько 10.00, а його учасники розташувалися вздовж проїжджої частини неподалік світлофорів.

За даними Суспільного Миколаїв, до акції долучилися приблизно 150 людей. Цю кількість журналістам підтвердила інспекторка сектору превентивної комунікації Національної поліції Алла Ткаченко.

Люди принесли портрети рідних, друзів і побратимів, які перебувають у російському полоні або офіційно вважаються зниклими безвісти. На частині прапорів були зазначені імена військових, назви підрозділів та дати, відколи родини не мають підтвердженої інформації про їхню долю.

Серед учасників були також родичі військовослужбовців 123-ї окремої бригади територіальної оборони. Для цих сімей участь у подібних заходах є способом продовжувати публічний пошук і нагадувати про своїх близьких.

Автомобілісти підтримували учасників сигналами

Під час акції учасники жестами та плакатами закликали водіїв подавати звукові сигнали. На звернення реагували водії приватних автомобілів, громадського транспорту та інших машин, що проїжджали Центральним проспектом.

Для родин військових автомобільні сигнали стали публічним проявом підтримки й підтвердженням того, що місто пам’ятає про полонених та зниклих безвісти.

Одна з учасниць пояснила журналістам «МикВісті», що такі моменти допомагають родинам відчути, що вони не залишилися самі, а їхні звернення чують інші люди.

«Ми чекаємо кожного з полону».

Учасники наголошували, що підтримка не повинна обмежуватися лише членами родин військових. За їхніми словами, збереження теми полону в інформаційному просторі залежить і від небайдужості суспільства.

Миколаївці привітали двох звільнених військових

Під час заходу учасники зустріли та привітали двох українських військовослужбовців, які повернулися з російського полону. Присутні аплодували захисникам і дякували їм за службу.

Серед звільнених був офіцер 36-ї окремої бригади морської піхоти Вадим Бондаренко. За його словами, він перебував у неволі з квітня 2022 року до квітня 2026 року. Військовий розповів Суспільному, що за час полону зазнав катувань, недоїдання та значно втратив вагу.

Присутність військових, які повернулися додому, стала для учасників підтвердженням того, що боротьба за звільнення полонених має продовжуватися.

Водночас родини наголосили, що багато українських захисників залишаються в неволі, а щодо частини зниклих військовослужбовців досі немає перевірених відомостей.

Родини роками чекають звісток

Учасники акції розповідали історії своїх чоловіків, синів, братів і друзів, з якими втратили зв’язок під час бойових дій.

Миколаївка Олена повідомила, що її чоловік зник 17 січня 2024 року на Донецькому напрямку. За її словами, родина отримує суперечливу інформацію про обставини зникнення, однак продовжує пошуки та сподівається на його повернення.

Інша учасниця, Катерина, розповіла, що бачила свого чоловіка на матеріалах, поширених у російських Telegram-каналах. Військовий брав участь в операції на Курському напрямку, але офіційного підтвердження його перебування в полоні родина не отримала.

Ще одна жінка повідомила «МикВістям», що вже понад рік не має звісток від чоловіка-морпіха. Перед зникненням він надіслав їй відеоповідомлення та пообіцяв повернутися. Родина продовжує звертатися до відповідних установ і шукати будь-яку інформацію.

Такі історії, за словами учасників, показують, що статус «зниклий безвісти» не дає сім’ям відповіді на головне питання — де перебуває їхня близька людина і чи є вона живою.

Родини закликали державні установи допомогти

Учасниця на ім’я Наталя повідомила, що її чоловік уже два роки перебуває в російській в’язниці. Вона закликала українську владу, представників Координаційного штабу, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та інші відповідальні установи посилити роботу з пошуку й повернення військових.

Родини зазначали, що одним із найскладніших питань залишається отримання офіційного підтвердження полону. Без такого підтвердження сім’ям важче дізнатися про місце утримання військовослужбовців і домагатися їхнього включення до обмінних списків.

Водночас учасники підкреслювали, що акції мають не лише привертати увагу державних структур, а й нагадувати суспільству про відповідальність перед тими, хто захищав Україну.

Організатори закликали громадян поширювати інформацію про полонених і зниклих безвісти, підтримувати їхні родини та не дозволяти цій темі зникнути з публічного простору.

Акцію завершили колом єдності

Наприкінці заходу учасники утворили символічне коло єдності. Воно стало знаком спільної підтримки, стійкості та віри в повернення українських військових додому.

Родини полонених і зниклих безвісти наголосили, що не припинять виходити на публічні акції, доки не буде встановлена доля кожного військовослужбовця.

За їхніми словами, суспільство не має права звикати до того, що тисячі українських сімей роками живуть без інформації про своїх близьких.

Акції-нагадування в Миколаєві проводять регулярно. Учасники використовують прапори, фотографії, плакати, автопробіги та інші публічні формати, щоб тема звільнення військовополонених і пошуку зниклих безвісти залишалася в центрі суспільної уваги.

Головним посланням заходу стало те, що боротьба родин триватиме до повернення останнього українського захисника.

UAPresa.com