Мер Миколаєва Сєнкевич: лідерство у час війни

Юсуф Інан
Журналіст | Політичний і стратегічний аналітик

МИКОЛАЇВ / УКРАЇНА — Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич сформував один із найпомітніших прикладів місцевого лідерства в Україні, поєднавши кризове управління, прозорість, цифровий підхід і міжнародну співпрацю у фронтовому місті.

Після повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року південне портове місто Миколаїв опинилося в центрі воєнного тиску. Руйнування критичної інфраструктури, особливо тривала водна криза, стали важким випробуванням для міста. У цих умовах Сєнкевич перетворився з мера, орієнтованого на міську інфраструктуру, на керівника воєнного часу, який мав одночасно відповідати за комунальні системи, безпеку, гуманітарну підтримку та довіру міжнародних партнерів.

Від ІТ-сектору до місцевого управління

Олександр Сєнкевич народився 4 лютого 1982 року в Миколаєві. Його професійний шлях до політики суттєво відрізнявся від класичної кар’єри українського місцевого чиновника.

Він походить із багатокультурної родини: його батько має болгарське коріння, а мати — молдовське. У 2004 році Сєнкевич закінчив Чорноморський національний університет імені Петра Могили, а у 2007 році здобув ступінь магістра з комп’ютерних наук в Інституті прикладного системного аналізу Київського політехнічного інституту.

До приходу в політику він працював у сфері інформаційних технологій і приватного бізнесу. Сєнкевич був викладачем комп’ютерної графіки, співзасновником технологічної компанії “KvadrOlogik”, а також обіймав технічні керівні посади в компаніях “Blink Reaction” і “Leda”.

Саме ІТ-досвід став однією з основ його подальшого управлінського стилю. Для Сєнкевича характерними стали увага до даних, прозорих процедур, цифрових інструментів і публічної звітності. У 2020 році він також здобув науковий ступінь кандидата економічних наук. Його дисертація була присвячена трансформації регіональних економічних систем у контексті цифрової економіки та суспільства.

Політична боротьба і повернення на посаду

Політичний шлях Сєнкевича почав активно формуватися під час місцевих виборів 2015 року. Він балотувався за підтримки партії “Самопоміч” і зміг вийти до другого туру.

За даними, які наводили українські медіа та спостерігачі, у першому турі він поступався конкуренту Ігорю Дятлову. Однак у другому турі 15 листопада 2015 року Сєнкевич здобув перемогу, набравши понад половину голосів виборців, і став мером Миколаєва.

Його перша каденція була політично складною. У жовтні 2017 року Миколаївська міська рада висловила йому недовіру, після чого він був тимчасово усунений від посади. Обов’язки міського голови тоді виконувала Тетяна Казакова.

Сєнкевич оскаржив це рішення в суді. У 2018 році суд поновив його на посаді. Цей епізод став важливою частиною його політичного образу: він повернувся не через кулуарні домовленості, а через правовий механізм.

У 2020 році, вже після розриву з “Самопоміччю”, Сєнкевич балотувався від партії “Пропозиція”. Офіційні результати, оголошені 25 листопада 2020 року, підтвердили його політичну стійкість: він здобув переконливу перемогу над Владиславом Чайкою та отримав другий мандат.

Повномасштабна війна і боротьба міста за виживання

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Миколаїв став одним із ключових міст південного фронту. Його стратегічне розташування на напрямку до Одеси перетворило місто на важливий оборонний вузол.

У цей період Сєнкевич фактично перейшов від звичайного міського управління до режиму постійного кризового реагування. Місто зазнавало обстрілів, руйнувань, перебоїв у роботі комунальних систем і гуманітарного тиску.

Мер став одним із основних публічних голосів Миколаєва. Він повідомляв про наслідки ракетних ударів, координував роботу служб, інформував жителів і комунікував із міжнародними медіа. Його заяви часто цитували іноземні агентства, зокрема Reuters.

Особливо важливим було збереження моральної стійкості міста після удару по будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації 29 березня 2022 року. Цей напад став одним із найтрагічніших символів війни для Миколаєва, але міське управління не зупинилося.

18 червня 2022 року Президент Володимир Зеленський під час візиту до Миколаєва відзначив державними нагородами за мужність як Олександра Сєнкевича, так і голову Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма. Це закріпило їхній статус як публічних символів спротиву міста.

Водна криза стала головним інфраструктурним випробуванням

Найважчим інфраструктурним ударом для Миколаєва стало руйнування водогону з Дніпра 12 квітня 2022 року. Саме цей водогін історично забезпечував місто прісною водою.

Після пошкодження системи Миколаїв на тривалий час залишився без централізованого питного водопостачання. Для великого міста це означало загрозу гуманітарної катастрофи: безпечна вода потрібна лікарням, школам, житловим кварталам, підприємствам, службам порятунку та системам санітарії.

Сєнкевич доручив оперативно бурити аварійні свердловини біля лікарень. Щоб не допустити повного колапсу каналізаційної та санітарної системи, місто ухвалило складне рішення подавати в мережу солону воду з Південного Бугу.

Це рішення мало негативні наслідки для труб, побутової техніки та міської інфраструктури, але в умовах війни воно дозволило зберегти базову санітарну функцію міста.

Для забезпечення людей питною водою була запущена програма “Доступна вода”. У різних районах міста встановлювалися точки очищення води за технологією зворотного осмосу. За бюджетними даними, на підтримку цієї програми передбачалися десятки мільйонів гривень, зокрема для роботи та обслуговування 145 важливих систем очищення.

Новий водогін має вирішити проблему системно

Паралельно з тимчасовими рішеннями було запущено масштабний проєкт нового водогону. Він реалізується у координації з Міністерством розвитку громад і територій та Державним агентством відновлення.

Початкову вартість проєкту оцінювали приблизно у 8,7 млрд грн, однак після техніко-економічних розрахунків і оптимізації її вдалося знизити до 6,3 млрд грн.

Проєкт передбачає будівництво двох ниток водогону загальною протяжністю близько 136 км. Система розрахована на умови війни: вона включає підземні кабельні мережі та спеціальні укриття для персоналу, який має забезпечувати роботу об’єктів.

За заявами урядовців, новий водогін має забезпечити добову потужність 120 тис. кубометрів для домогосподарств і 50 тис. кубометрів для аграрного зрошення. Очікується, що технічна вода має надійти до міста раніше, а повноцінні очисні споруди з автоматизованим контролем якості мають запрацювати після завершення наступних етапів.

Для Миколаєва цей проєкт є не лише комунальним. Це питання виживання міста, повернення нормального життя і довіри жителів до майбутнього.

Данська модель і міжнародна підтримка

Одним із ключових елементів стратегії Сєнкевича стала міжнародна співпраця, побудована на прозорості.

Партнерство з Данією стало одним із найпомітніших прикладів такого підходу. Меморандум про взаєморозуміння, підписаний 8 березня 2023 року, заклав основу для масштабної підтримки Миколаєва у сферах водопостачання, шкільних укриттів, підтримки бізнесу та відновлення міської інфраструктури.

Данія передала місту системи зворотного осмосу, які використовувалися не лише для забезпечення жителів питною водою, а й для потреб тепломережі, щоб зменшити шкоду від використання солоної води.

Окремо важливим є проєкт “Mykolaiv Strategic Partnership”, який реалізується за участю Програми розвитку ООН і Данії на 2025–2028 роки. Його бюджет перевищує 36 млн доларів. Мета програми — посилення місцевого управління, підтримка економічного відновлення та розвиток міської стійкості.

Крім того, Nordic Environment Finance Corporation надає грантову підтримку для зменшення втрат води в пошкодженій міській мережі. Для міста, яке пережило одну з найглибших водних криз в Україні, це має принципове значення.

Прозорість як умова довіри донорів

Миколаїв був обраний містом-партнером Ініціативи ЄС з протидії корупції. Це накладає на міську владу високі вимоги до підзвітності та прозорого використання міжнародної допомоги.

Одним із важливих інструментів став портал “MykolaivAid”, через який відстежується донорська допомога — від генераторів до гуманітарних вантажів. Такий підхід дозволяє громадськості бачити, яка допомога надходить, як вона використовується і які потреби залишаються відкритими.

Для Сєнкевича прозорість стала не лише елементом політичного іміджу. У воєнних умовах вона є необхідною умовою збереження міжнародної підтримки. Донори мають бути впевнені, що їхні кошти, обладнання та технічна допомога доходять до людей і працюють на реальне відновлення міста.

Внутрішні аудити, публічні звіти та співпраця з міжнародними партнерами допомагають Миколаєву підтримувати репутацію міста, яке здатне не лише отримувати допомогу, а й відповідально нею управляти.

Післявоєнне бачення Миколаєва

Попри війну, Сєнкевич уже працює над післявоєнним образом міста. У 2023 році його обрали до правління Global Covenant of Mayors for Climate & Energy. Це показує, що Миколаїв хоче розвиватися не лише як місто, яке пережило війну, а як сучасний європейський муніципальний центр.

У співпраці з міжнародними структурами місто готує бачення майбутнього, яке включає промислові парки, інноваційні простори, енергоефективність, зелені зони та оновлену міську інфраструктуру.

Для Миколаєва післявоєнне відновлення означатиме не лише ремонт пошкоджених будівель. Йтиметься про створення нової міської якості: стійкої, прозорої, енергоефективної та здатної інтегруватися в європейські економічні й екологічні стандарти.

Під керівництвом Олександра Сєнкевича Миколаїв не просто чинить опір війні. Місто поступово формує модель, за якою українські громади можуть відбудовуватися після руйнувань, зберігаючи довіру людей і міжнародних партнерів.

Юсуф Інан

www.uapresa.com

Юсуф Інан — журналіст і письменник. Він є головним редактором UAPresa.com, WiseNewsPress.com, SehitlerOlmez.com та YerelGundem.com. Спеціалізується на стратегічному й політичному аналізі турецьких і глобальних подій.